Доброго дня! Як пройшли ваші вихідні? Гуляли? Відпочивали? Молодці! Погода чудова, почалася весна. Сподіваюсь, у вас все добре і ви провели вихідні дні весело і з гарною поведінкою.

Сьогодні поговоримо про наших любих мам: Дітки, пропоную вам разом зі мною прочитати  вірша «Хто вас, діти, щиро любить?» 

Хто вас ніжно так голубить,
Хто кладе у постіль спати? Мати!
Хто ж вам казочку розкаже,
Хто ж вам лялечку покаже,
Як слабі ви цілі ночі,
Не стуляє свої очі — мати.
Хто ж вас, діти, взяв за руку,
Вів у школу на науку,
Вів, щоб розум научати? Мати.
Коли, діти, ви ліниві,
Неслухняні, пустотливі,
Як буває то іноді, хто ж
То сльози лиє тоді? Мати.

Сподобався вам вірш? Так, він говорить нам про те, що немає ріднішої людини на землі ніж мама...

Ким мама є для вас? Чи завжди слово мама ви промовляєте з повагою? Як ви допомагаєте своїй матусі? Що відчуває мама, коли ви їй допомагаєте? А коли ваша мама засмучується? За що ви любите свою маму?
А ось послухайте казку і поміркуйте, як ставились до мами сини в цій казці.

Читання казки «Зозуля».
«Жила на світі жінка. Було у неї троє дітей. Не слухались діти матері.
Бігали, грались надворі з ранку до вечора. Одяг порвуть, а мати латай. У хаті
насмітять, а мати прибирай. Тяжко їй було, а діти їй не допомагали. Від життя тяжкого захворіла мати. Лежить в хаті, дітей кличе, просить: — Дітки, пересохло у мене горло, принесіть водички!
Не один, не два рази просила мати. Не йдуть діти по воду. Нарешті захотів
старший син їсти і заглянув до хати, а мати стоїть посеред кімнати і на пташку перетворюється.
— Брати, дивіться, дивіться, відлітає наша мама пташкою,— закричав старший син.
І побігли діти за матір’ю.
— Мамо, ми тобі водички принесемо.
— Ку-ку, ку-ку, ку-ку! Пізно, сини, не повернусь я.
Так бігли діти за матір’ю багато днів і ночей — по камінні, лісами, горбами.
Із ніг дітей кров почала йти. Де вони пробіжать, там червоний слід залишається. Назавжди залишила дітей мати-зозуля. Відтоді не в’є собі зозуля гнізда, не висиджує своїх пташенят, а при дорозі відтоді червоні маки ростуть».

Діти, як ви гадаєте, чи з повагою ставились сини до своєї мами? Чому? Які серця були у цих братів? Чому казка називається «Зозуля»? Як по-іншому можна назвати казку?

Тож, любіть, поважайте і цінуйте свою маму!

Пропоную вам пограти в дидактичну гру «Мама яка?».

Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування (зв’язне мовлення)

Тема: «Моя мама найдорожча, наймиліша в світі» 

(складання розповіді за планом вихователя)

1. Бесіда про маму. Хто вас, діти, міцно любить? Хто про вас дбає?

2. Розглядання репродукції картини «Мама». 

Хто зображений на картині?

Зверніть увагу на те, з якою любов’ю дивиться мама на свою дитину, віддаючи їй все тепло свого серця. І як почуває дитина себе, в обіймах матусі?

3. Мовленнєва гра «Як можна сказати про маму?». Діти добирають прикметники про маму.

4. Читання вірша В. Гринько про маму.

Ще в колисці немовля

Слово «мама» вимовля.

Найрідніше в світі слово

Так звучить у рідній мові:

Мати, матінка, матуся,

Мама, мамочка, мамуся

Називаю тебе я,

Рідна ненечка моя!

5. Продовження бесіди про маму.

Запитання: Чи є слова тепліші, ніжніші, рідніші, ніж ті, якими ми звертаємося до найріднішої нам людини? Чи всі ви називаєте своїх матусь ніжно, чи слухаєте те, що вам радить мама? Можливо, ви засмучували своєю поведінкою маму?

6. Складання дітьми розповідей про маму. Запропонувати розповісти про найріднішу вам людину — маму. Допомога навідними запитаннями, націленими на вживання в своїй розповіді пестливих слів.

7. Згадати прислів’я про маму:

• Біля сонечка — мило, біля мами — добре.

• Шануй батька і матір свою, добре тобі буде і довго будеш жити на землі.

Запитання: Як ви розумієте ці прислів’я?

8. Мовленнєва гра «Поділи на склади». Діти поділяють на склади слова:

мама, матуся, мамуся, найрідніша, наймиліша, найдорожча.

9. Підсумок. Запропонувати пригадати вірші про маму.

Слухайтеся! Не засмучуйте маму! Допомагайте! Цінуйте і просто любіть саму дорогеньку і рідну матусю!