Доброго дня, любі мої! Сьогодні в нас свято: Старий Новий рік! На занятті з ознайомлення із соціумом+народознавство на тему: "Традиційні зимові свята українського народу." Я  вам розповім історію й традиції цього свята. 

Слухайте, Свято Старий Новий рік виникло лише у XX ст. А саме після переходу на григоріанський календар у 1918 році. Тоді новий рік за новим стилем починався 1 січня. А попередня дата “нового року” 14 січня стала зватися Старим Новим роком. І на цю плутанину у 13 днів наклались народні свята Меланки (13 січня) і Василя (14 січня).

Хоча якщо вслухатись у щедрівки й посівальні побажання, то починають дивувати рядки про “прилетіла ластівочка”, “овечки покотились“, про Богоматір, яка за плугом ходила. Цьому не слід дивуватись, адже подібні пісні складалися тоді, коли початок нового року святкувався весною.

Така в нас історія цього свята, тепер послухайте про традиції: 

Обов’язково у Щедрий вечір (13 січня)  вдома збиралась уся родина за столом. Традиційно до святкування одягали вишиванки.

На Меланки (13 січня) українці вдруге готують кутю, яку називають щедрою. Пшеницю або рис заправляють узваром, підсолодженим медом. Обов’язково досипають горішків, родзинок, сухофруктів (в'ялених вишень, копчених груш і слив). Стіл також вражає достатком. Окрім 12 пісних страв гостей частують запеченими ковбасами, вудженою підчеревиною, завиванцями із м’ясом.

У вечір Меланки дівчата маланкують — співають колядки, радують гостей приповідками. Тоді ж і до Водохреща (19 січня) ходять вертепи. Колядники водять козу, показують вистави. Обов’язково учасники вертепу одягають вишиванки.

Ранок 14 січня Старий Новий рік починають із засівання. Лише хлопці ходять по будинках, обсівають приміщення збіжжям, бажаючи господарю і його родині достатку, здоров’я упродовж нового року. Зичать рясного врожаю, численної худоби

Такі в нас традиції свята. Впевнена, ви притримуєтеся їх та ходите щедрувати та посівати.

Гарного вам, щедрого вечора!